ЗАХИСТ НАСАДЖЕНЬ ВІД ШКІДНИКІВ ТА ХВОРОБ
28.03.2013
ЛІСОРОСЛИННІ УМОВИ ТА КЛІМАТ
28.03.2013
Показати всі

Геологічна будова, рельєф та гідрологія

Закарпатське передгір’я являє собою грядово-горбисту місцевість. Для цієї частини рельєфу характерна сильна порізаність місцевості потоками, ярами і балками. Переважають схили стрімкістю 10-20°, місцями – до 30°. Експозиціями схилів є південні, південно-східні і південно-західні. Перевіажаючі висоти над рівнем моря 200-300 м, в окремих випадках – 400-700 м.

Гірська частина, в якій розташовані основні лісові масиви лісництва, знаходяться в західній частині Вигорлят-Гутинського андезитового вулканічного хребета Карпат. Схили хребта випуклі, північні – стрімкі (місцями 30-45º), південні більш пологі, перерізані багатьма струмками, гірськими потоками, які зачастую пересихають в сухі періоди року. Висота над рівнем моря 600-700м, на вершинах окремих гірських груп – 900-1000м.

Рівнинна частина рельєфу лісгоспу являє собою Притисянську елювіальну низину Закарпатської рівнини. Це перша надпойменна тераса річки Тиса і її приток Ужа, Латориці та інших.

Для неї характерні плоскі, місцями заболочені простори з піднятими над ними різкими вулканічними конусами. Висота над рівнем моря від 100 до130 м.

Найвища точка лісгоспу (1025м над рівнем моря), знаходиться в Кам’яницькому лісництві, а найнижча (102 м.н.р.м.) у Великодобронському лісництві.

За стрімкістю схили в гірській частині поділяються на (у % відношенні від загальної гірської площі):

–       пологі (до 11º) – 42%;

–       покаті (11-20 º) – 33%;

–       стрімкі (21-30 на південних і 21-35 º на північних) – 23%;

–       дуже стрімкі (понад30 º на південних і понад 35 º на північних) – 2%.

Річкова мережа в районі розташування лісгоспу добре розвинута і відноситься до басейну річки Тиса, притоки річки Дунай (табл. 1.1.).

Характеристика рік та водоймищ

Найменування рік та водоймищ

Куди впадає ріка

Загальна протяж-ність, км

Площа водой-мищ, га

Швид-кість течії, км/год

Шири-

на, м

Глиби-на, м

Ширина лісових смуг вздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ, м

Зідно нормативів

фактична

Латориця

Тиса

144

1,5-2

20-40

0,5-1,5

400

400

Уж

Латори-ця

40

1-2

30-50

0,5-1

Мала Латориця

Латори-ця

25

1-2

5-15

0,5-1

150

150

Сировий

Уж

12

1-2

3-6

0,2-0,5

Веля

Стара

27

1-2

4-7

0,3-0,5

Цигани

Стара

24

1-2

4-7

0,3-0,5

Солотвин-ський

Цигани

21

1-2

3-6

0,3-0,5

Глибока

Солотв.

12

1-2

2-5

0,3-0,5

Стара

Латори-ця

40

1,5-2

3-7

0,-0,5

150

150

Чаронда

Латори-ця

28

0,3-0,5

5-10

0,5-1

Серне

Чаронда

44

0,3-0,5

5-10

0,5-1

Коропець

Чаронда

68

0,3-0,5

4-10

0,3-1

Тиса

Дунай

201

0,5-2

30-50

0,5-2

Ріки на території лісгоспу для сплаву лісу не використовуюються.

Найбільш значною великою водною артерією на території лісгоспу є ріка Латориця. ЇЇ русло утворює велику кількість стариць та озер.

         Для запобігання затоплення під час паводків заболоченої частини низини водами Латориці і її притоків була створена мережа гідромеліоративних споруд (осушувальні канали, водозбірні канали, загальною протяжністю 24,2 км).

         Другою за розміром водною артерією є річка Уж, яка пересікає західну частину територію лісгоспу.

         Рівень грунтових вод різних частин лісгоспу нерівномірний і може змінюватися в залежності від рівня води в річках, річної кількості опадів. За даними Є.Н. Руднєвої водоупірний горизонт знаходиться на глибині8 м. На ділянках розташованих в поймах річок і струмків, рівень грунтових вод знаходиться на глибині до 1,4 метра.

         Гідрологічне значення лісів ДП «Ужгородський лісгосп» для даного регіону велике. Вони регулюють водний режим річок, рівень грунтових вод, вологість грунтів і як кліматорегулюючий фактор впливають на випаровування, вологість повітря, розподіл опадів, вітровий режим.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *