НА УЖГОРОДЩИНІ МОЖНА ПОГОРТАТИ «ЖИВІ СТОРІНКИ ЧЕРВОНОЇ КНИГИ» (Газета “Новини Закарпаття” )

ТБ Тиса-1. Посадка дерев спільно з Словацьким консульством в м. Ужгород 26.10.2013 року.
14.11.2013
Словацько-українська співпраця в лісовій галузі
03.12.2013
Показати всі

НА УЖГОРОДЩИНІ МОЖНА ПОГОРТАТИ «ЖИВІ СТОРІНКИ ЧЕРВОНОЇ КНИГИ» (Газета “Новини Закарпаття” )

До складу ДП “Ужгородське лісове господарство” входять чотири лісництва — Кам’яницьке, Ужгородське, Великодобронське, Анталовецьке та 25 майстерських дільниць,  що розташувались на 17 тисячах гектарів лісової площі. Із них 90 відсотків лісів охоронні, водозахисні, рекреаційно-оздоровчі та історико-культурного значення. Плюс ботанічна пам’ятка загальнодержавного значення в урочищі Тепла Ямка, сучасний інформаційний центр у Великодобронському лісництві та інші…

Усе це вимагає особливого підходу, часу, зусиль та доброї праці. До того ж це – одне з небагатьох господарств Закарпаття, яке може похвалитися водночас кількома унікальними науково-пізнавальними стежками, що створювались фахівцями у співпраці з місцевою владою, науковцями, закладами освіти у природоохоронній сфері.

— Ми прагнемо не­на­в’язливо, але дуже чітко поширювати знання про природу та пам’ятки, які зустрічаються на розроблених маршрутах. Це – з одного боку. З іншого, хотіли знайти альтернативу чаюванням, перекурам задля психологічного розвантаження жителів Ужгородщини, які щоденно працюють у приміщеннях, за комп’ютером, з дітками, з хворими тощо. Як показав час, ми не помилилися, — розповідає директор підприємства Іван Костів.

Так з’явилися в Ужгородському держлісгоспі унікальні стежки, серед яких — «Живі сторінки Червоної книги», де збережені рідкісні та зникаючі рослини у природному стані. Ще одна стежина — «Рослини-індикатори типів лісу» є свого роду колекцією, що охоплює всі лісорослинні умови Закарпаття – від сухої нагірної судіброви до сирого чорновільхового груду. Тут кожний едатоп представлений рослинами, що є типовими і визначальними для нього.

 Навчально-пізнавальна стежка «Гірські породи та мінерали Карпат».

Не менш цікавими є інші стежки: «Гірські породи та мінерали Карпат» та «До Невицького замку», де встановлено пам’ятний знак Каролю Вагнеру, видатному угорському вченому-лісівнику, що займався свого часу впорядкуванням згаданого замку. Він заклав тут алею лип, тепер це могутні, величні вікові дерева — справжня окраса місцевості. Та посадив чимало інших дерев, у т.ч. і північноамериканську дугласову ялицю, веймутову сосну, модрину. З його діяльністю пов’язано і спорудження біля замку оригінального фонтана, де вода прибуває самопливом.

До речі, за таким принципом цього року облаштовано фонтан на садибі лісгоспу в Кам’яниці. Проведено водопровід з урочища Сирий Потік для поливу лісового розсадника та для наповнення фонтана водою, а це — понад 1,5 км самопливу.

Усе це, кажуть працівники держлісгоспу, заради того, аби ліс міг ефективно виконувати свої функції, починаючи з рубок догляду й санітарних рубок і до заготівлі харчів для диких тварин на зимовий період, облаштування підгодівельних майданчиків та залучення в район туристів.

— У своїй роботі ми орієнтуємось на завтрашній день, аби в ньому наші діти та онуки мали вдосталь безцінного зеленого скарбу – лісів, — каже Іван Костів.

І то правда: плодами праці нинішніх працівників лісу користуватимуться майбутні покоління, оскільки дерева, як діти, ростуть поволі. Прикметно, що зініційоване та створене директором Ужгородського держлісгоспу Кам’яницьке шкільне лісництво є найкращим в області та Україні.

— Ліс — джерело енергії, екологічної рівноваги, естетики, оздоровлення, кисню. Неспроста його називають артіллю свіжого, чистого повітря. До слова, у середньому один гектар деревостою виділяє за рік чотири тонни кисню й поглинає п’ять тонн вуглецю. Тому дуже важливо садити дерева разом з дітьми, це допоможе навчити їх добру, — пояснює І.Костів.

Цього року в тутешніх лісових розсадниках вирощено більше 300 тисяч сіянців і саджанців майже 40 видів дерев і кущів основних лісоутворюючих, технічно цінних і швидкоростучих порід. Це — дуб звичайний, дуб скельний, дуб червоний, карія, дугласія, модрина, ялиця, ялина, яблуня, груша, черешня, липа, горобина, гінго, каштан їстівний та багато інших.

— Посадити молоді ліси — не так легко, як здається, — ділиться досвідом провідний інженер по лісовідновленню і «за сумісництвом» дружина директора Світлана Костів. – Спочатку треба ретельно підготувати насіння до посіву та обробити грунт, вирівняти площу, утрамбувати її, зробити борозенки, а тоді висіяти, аби східці встигли пустити корінь до спеки. Недарма наші словацькі колеги називають інженера лісовідновлення «пестователь леса».

— Ви — патріот лісу, – роблю І.Костіву заслужений комплімент, позаяк присвятив галузі 40 років свого життя, на що чую у відповідь:

— Мені дуже подобаються прекрасні слова Івана Павла II про те, що «патріотизм означає любов до всього, що творить батьківщину: до її історії, традицій, до її мови, навіть до її краєвидів». Іншими словами, патріотизм – це великий обов’язок перед суспільством, колегами, родиною, прийдешніми поколіннями. Тому все, що я роблю, — роблю з душею та відкритим серцем.

Соломія ЗАЛЕСЬКА

http://nz.uz.ua/news/na-uzhgorodshchini-mozhna-pogortati

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *