Навчально-пізнавальна стежка «Гірські породи і мінерали Карпат»

Навчально-пізнавальна стежка «Гірські породи і мінерали Карпат»

Лісівники давно звертають увагу на те, яка підстилаюча гірська порада у тому, чи іншому типі лісу, де і які  сформувалися грунти, які деревостани переважають на цих грунтах. Так, над базальтами і андезитами прекрасно ростуть дубово-букові ліси. Якщо грунти сформовані на аргелітах, мармурах, гранітах – це місця зростання високопродуктивних ялицево-смерекових насаджень. На вапнякових і крейдяних відкладах – широколистяні ліси з дуба черешчатого, липи, ясена, кленів.Важливу роль в геологічній будові Карпат відіграють третинні відклади – палеогенові та неогенові. Найпоширенішою їх формацією є фліш, в складі якого переважають пласти пісковиків, глини,мергелю, рідше вапняки і конгломерати.

Значне місце займають неогенові вулканічні породи, поширені по Вигорлат-Гутинському хребту. До їх складу входять: андезити, андезито-базальти, вулканічні туфи, трахіти, дацити. Найбільш древні породи, що належать до палеозою, – кристалічні сланці, кварцити – поширені в Рахівському кристалічному масиві та в Чивчинських горах.

Щоб ознайомити відвідувачів лісового, еколого-натуралістичного центру з будовою Землі, покладами корисних копалин, ми започаткували навчально-пізнавальну стежку «Гірські породи і мінерали Карпат». Біля адмінбудівлі лісгоспу прокладено стежку з дощатого настилу вздовж якого, на дубових стовпчиках, розміщено експонати – зразки гірських порід і мінералів.

На сьогодні в колекції 42 експонати. В цій роботі нам допомагають науковці географічного факультету Ужгородського національного університету.

У надрах держлісфонду Ужгородщини: кар’єрах, штольнях старих закинутих шахт, обривах берегів гірських річок, вершинах гір – багато цікавих експонатів, які надалі будуть поповнювати нашу колекцію.

З книги “Природні скарби Ужгородського лісгоспу”
Автор Лиситчук В.П.