Оточити любов’ю (Газета “Вісті Ужгородщини”)

Освячення Хреста у селі Анталовці (ФОТО)
27.07.2015
Лісова косовиця – 2015 (Національне радіо) від 23.07.2015 року
27.07.2015
Показати всі

Оточити любов’ю (Газета “Вісті Ужгородщини”)

Оточити любов’ю

Нині ми переживаємо, вочевидь, найдраматичніші часи новітньої історії. Щодня гинуть люди, навіть діти. А кількість поранених і покалічених важко порахувати. На Сході України іде справжня війна, яку чомусь назвали антитерористичною операцією.

Нелегко жити в такій ситуації, але й опускати рук не можна. Особливої опіки та ласки потребують діти, котрих своїм чорним крилом торкнулася війна на Схо-ді. Їм найважче. Ще важче тим, хто вже ніколи не дочекається батька, не зможе порадитися, відчути поруч сильне плече.

Саме для дітей учасників АТО директор ДП «Ужгородське лісове господарство» Іван Костів і керівник християнського табору в Анталовцях отець Василь організували одноденний відпочинок у мальовничому куточку села. Тут нині відпочиває 115 дітей з різних населених пунктів нашого краю. З радістю були готові прийняти у свою дружню сім’ю і  60 дітей, чиї батьки воювали чи тепер воюють в зоні АТО. На жаль, з різних причин приїхали лише 14, віком від 5 до 14 років.

Дітей тепло привітали отець Василь, Іван Костів, ведуча Віра Сентипал, побажали гарного відпочинку. Урочисто  прозвучав Гімн України. Отець Василь разом з малими своїми підопічними прочитали молитву «Отче наш». Хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих у зоні АТО.

Знайомимося з дітьми. Вадим Матейко з Середнього розповідає, як вони з мамою та сестричкою Діаною з нетерпінням чекали батька, який був тоді на Сході у місті Щастя. І якою була радість, коли він повернувся.

Приїхали у табір Кирил Баландяк з Холмока, Володя і Настя Сніцаренки з Минаю, Мирося Дуркота з Оріховиці, Славік Гаврилешко з Руських Комарівців, Євген Ворона з Концова та інші. Виховательки Яна Кіш та Юлія Ходанич-Басірова, педагоги Великолазівської школи, допомагали новоприбулим знайомитися з господарями табору, розповідали, які проводитимуть заходи. Обіцяють багато цікавого. Конкурси на краще виконання української пісні, вірша, драматичної сценки, купання в басейні тощо.

Чекали діти і на виступи юних артистів з Худльова та Анталовців. Співала для них і Віра Сентипал.

Говоримо з Іваном Костівим про ситуацію в країні.

– На жаль, – каже Іван Васильович, –  іноді треба перехворіти, щоб набути імунітет. Нині проходимо болісну стадію лікування від років власної байдужості, слабкості та малодушності. Не раз закривали очі на зло. Розплачуємося за духовні лінощі. Найважче нині дітям, чиї батьки воюють, чи воювали,  в зоні АТО. Як повернути спокій у їх маленькі серця? Намагаємося зігріти їх  та їхні родини теплом та ласкою. З Божою допомогою нам це вдається.

 Іван Васильович  вручив отцю Василю 5 нових м’ячів. Тим часом волонтери-семінаристи вже організували показ невеличких драматичних сцен. Чути весели сміх, дітям подобається.

Їм тут все до вподоби. І ліс навколо, і озерце в центрі обійстя з невеличким водопадом, і, звичайно, басейн. Смачний сніданок, вже довідалися, що ще смачнішими будуть обід та підвечірок. Та ще й собою дадуть солодощі. Безперечно, день проведений у християнському таборі, ще довго згадуватимуть. І в цьому заслуга Івана Костіва та отця Василя.

 

Катерина Стасюк,

студентка відділення журналістики УжНУ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *