Рубки зменшуються, а кошти збільшуються

Ужгородщина. Рубки зменшуються, а кошти збільшуються
12.12.2018
На території Ужгородського держлісгоспу функціонує унікальний музей під відкритим небом (ВІДЕО)
16.12.2018
Показати всі

Рубки зменшуються, а кошти збільшуються

Підсумки результативної роботи — саме той випадок, коли скупа мова цифри більш промовиста, ніж щедре багатослів’я. У цьому вкотре переконався, ведучи бесіду з директором держпідприємства «Ужгородське лісове господарство» Василем Києм. Йдеться про діяльність лісгоспу протягом трьох попередніх кварталів і очікувані результати за увесь поточний рік.Директор Ужгородського лісгоспу Василь Кий.

До казни — третина реалізованого

Керівник розпочав саме з фактів. Отже, обсяг реалізації продукції за січень-вересень сягнув 26,6 млн грн. Це порівняно з таким же минулорічним періодом на 5,5 млн грн більше. Тобто, зростання — на 127 відсотків.— І це при тому, що обсяг заготівлі деревини зменшився, — констатує директор.

— А це означає, що кошти зросли не через збільшення рубок, а тому, що зросла ціна, за якою продається ліс на аукціонах.

А реалізовано 33 тисячі кубометрів деревини, з якої ділової лише 15 відсотків, а 85 — дров’яної.

Продаємо і пиляємо не ліс круглий, а заготовлений під час санітарних рубок: низькосортний, пошкоджений, вражений хворобами, — продовжує Василь Кий. — Щодо породи, то 80 відсотків — бук, а інше — дуб. Найкраще спрацювало Кам’яницьке лісництво, яке очолює Олександр Турянчич.

Звичайно, що кожного, хто працює будь-де, а тим паче в лісі, — цікавить оплата. «За цей період середньомісячна оплата праці становила 10 736 гривень, — каже очільник лісгоспу. — Торік була 9 816 гривень».

І хоча Ужгородське підприємство невелике і за обсягами заготівлі, і за площею, але за рівнем зарплати — на десятому місці серед двадцяти лісгоспів Закарпаття.

Якщо далі говорити про фінансові справи, то варто наголосити, що в «Ужлісі» — лише сорок вісім працівників. Чистий прибуток за три квартали становив 1,3 млн грн. І якщо торік до бюджету сплачено 8,2 млн грн, то цьогоріч уже — 8,9 млн. Тобто практично третя частина з 26,6 млн — суми реалізованої продукції.

До речі, заготовлено за цей час 32,5 тисячі кубометрів деревини. Але вся заготівля проводиться вибірковим методом. Навіть рубки головного користування, які можуть бути суцільними — тобто лісоруби можуть забирати всі дерева з площі, — все одно проводять вибірково, місцями, протягом декількох років. Так роблять у Європі. А це означає, що через п’ять років ділянка буде зрізана, але на раніше зрубаних місцях уже  буятиме молодий приріст!..

Хто ремонтує — дбає про завтра

А що зроблено в лісгоспі протягом літа? Адже можна зосередитися лише на виробничих моментах — мовляв, це основне; а все інше занедбати…

Ні. Директор хоч і молодий за віком, але господарник кмітливий.

«Улітку, коли сприяла погода, — розповідає В. Кий, — замінили дах на конторі лісгоспу, пофарбували фасад. А зараз, коли надворі дощі, проводимо ремонт усередині: замінили всі вікна, оновили стіни, систему опалення…»

— Гадаю, лісництва теж не обійшли увагою?

— Звісно, що ні, — відповідає директор. — Там теж сумлінно працюють наші люди. І в них також мають бути належні умови праці. Вже другий рік у лісництвах тривають ремонти. Останнім капітально оновили — із заміною даху, вікон, дверей, меблів — Анталовецьке лісництво. То будівля сорокових років минулого століття, і ремонту там не було щонайменше років сорок…

А ще відремонтовано лісовозну дорогу, якою залюбки користуються й туристи, — на гору Маковицю — найвищу вершину Ужгородського району.

Та й зроблено, де необхідно, й дрібніші ремонти на кількох об’єктах. Бо ж вимога адміністрації сувора: скрізь має бути чистота та порядок.

Попит на дрова — річ зрозуміла

— А як лісгосп планує завершити рік?

— Плануємо обсяг заготівлі зменшити порівняно з 2017-м на вісім відсотків, — каже директор. — Але обсяг реалізації в грошовому виразі зросте набагато.

Не можна обійти й таку непросту проблему, як реалізація дров, що сезонно загострюється саме влітку і восени. Тут іще додається й той факт, що територія лісгоспу облягає Ужгород і великі навколишні села. Мешкає в цих населених пунктах велике число краян. Та й попит на дрова — через постійне зростання ціни на природний газ — щороку посилюється. Тому й виникають черги.

— Забезпечені вже дровами бюджетні організації: сільради, дитсадки, школи, лікарні, військові частини, — каже В. Кий. — До кінця року маємо ліквідувати черги з отоварювання дровами населення.

Тож на цій оптимістичній ноті й завершуємо розмову.

 Підготував Василь НИТКА – наш власний кореспондент у Закарпатській області

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *