Тарасова алея зустрічала гостей (Газета “Вісті Ужгородщини” від 6.12.2014 року)

Шевченківська алея (новини) (ТБ Тиса)
08.12.2014
ХТО ПОЧУЄ РОБОТОДАВЦІВ? (Вісті Ужгородщини)
16.12.2014
Показати всі

Тарасова алея зустрічала гостей (Газета “Вісті Ужгородщини” від 6.12.2014 року)

Тарасова алея зустрічала гостей

У квітні цього року крайові письменники, поети, представники інших творчих професій в урочищі Деренівка Ужгородського лісництва заклали алею на честь 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка (див. «ВУ» від 18 квітня). До того ж, між ДП «Ужгородський лісгосп» і обласною організацією національної спілки письменників укладена угода про співпрацю. Було висаджено 80 саджанців дугласії, туї, гінго, кипарису.

Минуло сім місяців, і директор лісгоспу Іван Костів знову зібрав тих, хто садив деревцята. Аби  захистити зеленого друга від зимових вітрів та сніговіїв.

Саджанці нівроку живі й здорові. Їх не порівняти з тими тонесенькими весняними прутиками.  Деревцята на диво прийнялися і значно підросли.

– А це тому, – пояснював Іван Костів, – що посаджені з любов’ю людьми творчими. Подивіться, яка вийшла краса.

Кожен старався відшукати своє деревце. Відома дитяча письменниця Галина Малик,  торкаючись маленьких туй, довго гадала її – не її. Шукали свої саджанці Василь Густі, Сергій Федака, Олексій Попов, Мар’яна Нейметі, Василь Нитка, Надія Панчук…

 Дружно взялися до роботи. Навколо кожного деревцяти забили по три кілки. Тепер їм вже не страшні вітри, не загубляться вони у снігових заметілях.

…Поруч тихо шумить буково-дубовий ліс. Під ногами –  опале листя. Нагадує про себе зима. Того дня сніжило з дощем, але ніхто не ремствував. Лісову тишу будив веселий сміх. Неподалік палахкотіла справжня  ватра. Варився бограч, пеклася картопля. Чаклував коло ватри переможець багатьох вітчизняних і зарубіжних бограчівських змагань майстер лісу Кам’яницького лісництва Василь Вукста.

На видному місці – стенд розповідає про історію  алеї. Читаємо: «Зупиніться, вслухайтеся в розмову цих  дерев, які отут ростуть, у мандрівку сонячну, чудову подумки вони нас ведуть. Їх садили добрі й щедрі люди у двохсотий ювілейний рік. Хай Тарас з Карпатським краєм буде і сьогодні, й прісно, і вовік».

Ліричні рядки самі просяться до гурту. Ось  Сергій Федака читає свої нові вірші. Колеги  аплодують. Іван Костів розказує про своє чимале лісове ґаздівство, людей, які плекають, бережуть ліс.

«Хто Шевченкову алею посадив і сокотить, той праотчою землею дорожить», – це вже Юрій Шип експромтом читає щойно написаний вірш.

Робота спориться. Обережно закільцьовують молодняк, аби не хилився, не поліг.

Скільки тої зими? Не оглянемося – засяє весняне сонечко, і ми знову приїдемо провідати своїх зелених підопічних.  Милуємося  алеєю, дякуємо господарю Івану Костіву, що знову зібрав нас. Молодці наші лісівники. Бо скажіть, де ще в Україні є така чудова алея на честь великого Тараса? Де є така алея Небесної сотні, як у Великодоброньському лісництві?

…От і завершилася ще одна зустріч з природою. Впевнені: не остання. Будуть нові. Ближні. Дальші. До небокраю і за нього. І розмови про те, що залишимо   після себе.

http://www.vistiuz.com/ua/view.php?id=1978

Марія Підгорна

http://ua-reporter.com/novosti/160760

http://www.0312.ua/article/689097

http://uzhgorod.in/novosti/2014/noyabr/

shevchenkovskaya_alleya_snova_sobrala_vmeste_pisatelej_i_lesovodov

http://zakarpattya.net.ua/News/132906-U-Shevchenkivskii-alei-vysadzhenii-pysmennykamy-na-Uzhhorodshchyni-planuiut-provodyty-shevchenkivski-chytannia-

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *